Вести дім — не така вже й легка справа, як це може видатися з першого погляду. Треба зберігати найкращі традиції роду, родини, шани до дітей, батьків, піклування про них.

Бути господинею дому—завдання непросте. Українка мусить свій дім вести по-українському, тобто взірцево, культурно й поступово. Кожен, хто завітає до української хати, мусить з першого ж погляду — з вигляду ґаздині (господині) та всіх домашніх—скласти собі приємне враження. Не слід байдуже ставитися до прибирання кухні, жилих кімнат, а також до вбрання самої ґаздині. Тут мусять бути всі прикмети, що відрізняють нас від іноземців. Слід частіше застосовувати наше красне народне мистецтво — хоч би у вузьких рамках і малім обсязі, скільки дозволять наші статки. Можемо, наприклад, самі собі виткати килим. У народних орнаментах на полотні вишити скатертину на стіл, а ліжко застелити — замість пишних нейлонових покривал —власноручно гаптованою покривкою. Як приємно, коли заходимо до хати, в якій зустрічаємо все своє: український образ на стіні, українську вишивку на столі або на стіні, образ Шевченка, прикрашений рушником... Пораджу кілька написів, які можна вишити на полотняному заслінчику в кухні (вони прикрасять і "розвеселять" кухню):

Українка добре ґаздує — наварить, напече, не дармує.
Українка варити знає і до праці охоту має.
Коли хліб та вода, то нема голода.
Не живемо, щоб їсти, лиш їмо, щоб жити.
У своїй хаті своя правда, і сила, і воля.

Коли українська родина святкує свят-вечір, треба також це відзначити у народному стилі, адже наші звичаї такі гарні! Який святковий настрій створюється в хаті, коли мама, тато, їхні діти вбрані у вишиті блузки й сорочки! А скатертина і серветки на столі аж проміняться вишивкою! Обов'язком української родини є запросити ближніх, самотніх людей, приїжджих на святвечір, щоб відсвяткувати спільно Різдво Господа Ісуса Христа.

Кожна господиня повинна прагнути до того, щоб її хата була приємним вогнищем домашнього життя. Чистота, лад, точність зобов'язують нас у кожній порі дня. Господарство і дім мусимо вести поступово. Так вчили нас наші матері. На першому місці має бути ощадливість. Розумна і ґречна українка вміє рахувати родинні витрати і доходи, вона купує лише те, на що їй вистачає грошей. Великі прийняття вийшли з моди, але коли запрошуємо гостей, то трапеза мусить бути скромною, не понад власні можливості.